Загальні положення освітньої програми
Рокитненської ЗОШ І-ІІІ ступнів
закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня
Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405.Освітня програма Рокитненської ЗОШ І-ІІІ ступенів окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).
Освітня програма Рокитненської ЗОШ І-ІІІ ступенів визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (додаток 2, 12);
- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатках 3, 4;
- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані загальної середньої освіти ІІ ступеня.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову.
Варіативна складова навчального плану визначена закладом загальної середньої освіти, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.
Варіативна складова навчальних планів використовується на:
-підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування; І додаток (про організацію освітнього процесу у 2020/2021 навчальному році та освітні програми).
З метою забезпечення Державного стандарту базової загальної освіти (освітня галузь «Мови і літератури») виділено додаткові години на вивчення предметів «Українська мова» (7-Б,6-Б - 0,5 год, 8 класах – 1 година;) на викладання іноземної мови (англійська) (8, 6-А, 6-Б клас – 0,5 годин); на викладання румунської мови (5-А класі -0,5 годин та 6-А класі – 1 година,7-А клас-1 година)
З метою забезпечення українознавчого спрямування змісту освіти та громадянського виховання школярів передбачено впровадження курсу за вибором «Українознавство» - у 5- 11 класах – по 0,5 годин.
Керуючись методичними рекомендаціями ОІППО, крім поглиблення предметів інваріантної складової, у варіативну складову включаються такі спецкурси, як: « Основи християнської етикі» (5-А клас – 1 година,6-А – 1год, 7-А -0,5 год.).
Факультативи: « Навчання ситуативного спілкування» (9 кл), « Сучасна українська літературна мова: морфологія.» (7-А клас – 1 година на тиждень) .
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовано з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика, фітнес тощо.
Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо.
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
|
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
|
1 |
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
|
2. |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
|
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
|
4 |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
|
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
|
6 |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
|
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
|
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
|
9 |
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
|
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.
Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
|
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
|
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
|
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
|
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
|
Підприємливість і фінансова грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Перелік освітніх галузей.
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Рекомендовані форми організації освітнього процесу.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
- формування компетентностей;
- розвитку компетентностей;
- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
- якість проведення навчальних занять;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Записи в журналі ведуться державною мовою. Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності контролю роблять у формі називного відмінка.
Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне) державна підсумкова атестація.
Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану закладу. Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому журналі. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.
2020-2021 навчальний рік розпочинається 01 вересня – Днем знань, закінчується травня 2021 року.Навчальні заняття організовуються за семестровою системою.
Початок І семестру – 01 вересня, закінчення – грудня;
Початок ІІ семестру - ___ січня 2021 року, закінчення – травня.
Протягом навчального року проводяться канікули:
Осінні
Зимові
Весняні
Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднена на веб-сайті закладу освіти.
Додаток 1
до Освітньої програми
Рокитненської ЗОШ І-ІІІ ст.
Затверджую
Директор Рокитненської ЗОШ І-ІІІст.
____________П. Г. Гогоман
«____»_____________2019р.
Навчальний план Рокитненської ЗОШ І-ІІІ ступенів
основної школи (5-9 класи) з румунською мовою навчання
(Таблиця 2 Типової освітньої програми 5-9 класи )
|
№ з/п |
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
||||
|
5-Б |
6-Б |
7 -Б |
8 |
9 |
|||
|
1. |
Мови і літератури |
Українська мова |
3,5 |
3,5+0,5 |
2,5+0,5 |
2+1 |
2 |
|
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
||
|
Іноземна мова (англ.) |
3 |
2+0,5 |
2 |
2,5 |
- |
||
|
Іноземна мова (франц.) |
- |
- |
- |
- |
2 |
||
|
Румунська мова |
3 |
3,5 |
2,5 |
2 |
2 |
||
|
Інт.курс «Література» (румунська та зарубіжна) |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
||
|
2. |
Суспільствознавство |
Історія України |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
1,5+0,5 |
|
Всесвітня історія |
- |
1 |
1 |
1 |
1 |
||
|
Основи правознавства |
- |
- |
- |
- |
1 |
||
|
3. |
Мистецтво |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
||
|
Мистецтво |
- |
- |
- |
1 |
1 |
||
|
4. |
Математика |
Математика |
4 |
4 |
- |
- |
- |
|
Алгебра |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
||
|
Геометрія |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
||
|
5. |
Природознавство |
Природознавство |
2 |
- |
- |
- |
- |
|
Біологія |
- |
2 |
2 |
2 |
2 |
||
|
Географія |
- |
2 |
2 |
2 |
1,5 |
||
|
Фізика |
- |
- |
2 |
2 |
3 |
||
|
Хімія |
- |
- |
1,5 |
2 |
2 |
||
|
6 |
Технології |
Трудове навчання |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
||
|
7. |
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
||
|
Разом |
26,5+3 |
29+3+0,5 |
29,5+3 +0,5 |
29,5+3 +0.5 |
32,5+3 +0,5 |
||
|
Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття |
0,5 |
1 |
1 |
2 |
2 |
||
|
Курси за вибором |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
||
|
Українознавство |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
||
|
Факультативи, індивідуальні заняття |
- |
- |
- |
- |
|||
|
Основи христіянської етикі |
0,5 |
||||||
|
Англійська мова Навчання ситуативного спілкування |
1 |
||||||
|
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня (без урахування часу на заняття з фізичної культури, інд. та гр.заняття) |
28 |
31 |
32 |
33 |
33 |
||
|
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
27+3 |
31+3 |
30,5+3 |
31,5+3 |
33+3 |
||
Додаток 2
до Освітньої програми
Рокитненської ЗОШ І-ІІІ ст.
Затверджую
Директор Рокитненської ЗОШ І-ІІІ ст.
____________П._Г. Гогоман
«____»_____________2019р.
Навчальний план Рокитненської ЗОШ І-ІІІ ступенів
основної школи (5-6 класи) з українською мовою навчання з вивченням румунської мови (Таблиця 12 Типової освітньої програми)
|
№ |
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень |
|||||
|
5-А |
6-А |
7-А |
||||||
|
1. |
Українська мова |
3,5+0,5 |
3,5+0,5 |
2,5 |
||||
|
Мови і літератури |
Українська література |
2 |
2 |
2 |
||||
|
Іноземна мова (англ.) |
3 |
2+0,5 |
2 |
|||||
|
Румунська мова |
2+0,5 |
2+1 |
2+1 |
|||||
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
|||||
|
2. |
Суспільствознавство |
Історія України |
1 |
1 |
1 |
|||
|
Всесвітня історія |
- |
1 |
1 |
|||||
|
Основи правознавства |
- |
- |
- |
|||||
|
3. |
Мистецтво |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
|||
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
|||||
|
Мистецтво |
- |
- |
- |
|||||
|
4. |
Математика |
Математика |
4 |
4 |
||||
|
Алгебра |
- |
- |
2 |
|||||
|
Геометрія |
- |
- |
2 |
|||||
|
5. |
Природознавство |
Природознавство |
2 |
- |
||||
|
Біологія |
- |
2 |
2 |
|||||
|
Географія |
- |
2 |
2 |
|||||
|
Фізика |
- |
- |
2 |
|||||
|
Хімія |
- |
- |
1,5 |
|||||
|
6 |
Технології |
Трудове навчання |
2 |
2 |
1 |
|||
|
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
|||||
|
7. |
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
|||
|
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
|||||
|
Разом |
25,5+3 |
27,5+3 |
29+3 |
|||||
|
Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття |
2,5 |
3,5 |
3 |
|||||
|
Курси за вибором |
2,5 |
2,5 |
3 |
|||||
|
Українознавство |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
|||||
|
Основи християнської етикі |
1 |
1 |
0,5 |
|||||
|
Факультативи, індивідуальні заняття |
- |
1 |
||||||
|
Сучасна українська літературна мова: морфологія. |
1 |
|||||||
|
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня (без урахування часу на заняття з фізичної культури, інд. та гр.заняття) |
28 |
31 |
33 |
|||||
|
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
28+3 |
31+3 |
32+3 |
|||||
Додаток 3
Перелік навчальних програм
для учнів Рокитненської ЗОШ І-ІІІ ступенів ІІ ступеня
Затверджені наказом МОН України від 07.06.2017№804
|
№ п/п |
Назва навчальної програми |
|
Українська мова 2013,(зі змінами , Затверджені наказом МОН України від 07.06.2017№804) |
|
|
Українська література |
|
|
Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою |
|
|
Біологія |
|
|
Всесвітня історія(Затверджені наказом МОН України від 07.06.2017№804) |
|
|
Географія |
|
|
Зарубіжна література |
|
|
Інформатика |
|
|
Історія України (Затверджені наказом МОН України від 21.02.2019№236) |
|
|
Математика |
|
|
Мистецтво |
|
|
Основи здоров’я |
|
|
Природознавство |
|
|
Трудове навчання |
|
|
Фізика |
|
|
Фізична культура |
|
|
Хімія |
|
|
Навчальні програми з інтегрованого курсу «Література» (румунська та зарубіжна) |
|
|
Румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою |
|
|
Румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу) |
|
|
Іноземні мови |
Додаток 4
до Освітньої програми
Перелік навчальних програм курсів за вибором та факультативів
для учнів Рокитненсської ЗОШ І-ІІІ ступеня
|
№з/п |
Навчальні програми |
Клас |
Документ про надання грифа МОНУ |
|
|
1. |
Основи христіянської етикі |
5-А |
Затверджено МОНУ (Лист № 1/ІІ-6347 від 13 липня 2010, пролонговано у 2016 році) |
|
|
2. |
Сучасна українська літературна мова: морфологія. |
7-А |
Програма курсів за вибором та факультативів з української мови(2015) Гнаткович Т.Д., Береш О.І. |
|
|
3. |
Українознавство |
5-А,5-Б, 6-А,6-Б 7, 8,9,10,11 |
Затверджена Вченою радою Нац.науково-дослідного інститута укр-ва МОНУ (пр №4 від 14.06.2012) пролонговано у 2016 році |
|
|
4. |
Навчання ситуативного спілкування |
9 |
Курс,,Social English Studies״ |
Таблиця 2
до Типової освітньої програми
Навчальний план
закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою корінного народу, національної меншини****
|
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
|||||
|
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|||
|
Мови і літератури |
Українська мова |
3,5 |
3,5 |
2,5 |
2 |
2 |
|
|
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
||
|
Іноземна мова |
3 |
2 |
2 |
2 |
2 |
||
|
Мова корінного народу, національної меншини |
3 |
3,5 |
2,5 |
2 |
2 |
||
|
Інтегрований курс «Література» (корінного народу, національної меншини та зарубіжна) |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
||
|
Суспільство-знавство |
Історія України |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
1,5 |
|
|
Всесвітня історія |
- |
1 |
1 |
1 |
1 |
||
|
Основи правознавства |
- |
- |
- |
- |
1 |
||
|
Мистецтво* |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
|
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
||
|
Мистецтво |
- |
- |
- |
1 |
1 |
||
|
Математика |
Математика |
4 |
4 |
- |
- |
- |
|
|
Алгебра |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
||
|
Геометрія |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
||
|
Природо-знавство |
Природознавство |
2 |
- |
- |
- |
- |
|
|
Біологія |
- |
2 |
2 |
2 |
2 |
||
|
Географія |
- |
2 |
2 |
2 |
1,5 |
||
|
Фізика |
- |
- |
2 |
2 |
3 |
||
|
Хімія |
- |
- |
1,5 |
2 |
2 |
||
|
Технології |
Трудове навчання |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
||
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Фізична культура** |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
||
|
Разом |
26,5+3 |
29+3 |
29,5+3 |
29,5+3 |
31+3 |
||
|
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
0,5 |
1 |
1 |
2 |
2 |
||
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
28 |
31 |
32 |
33 |
33 |
||
|
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
27+3 |
30+3 |
30,5+3 |
31,5+3 |
33+3 |
||
* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».
** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
*** В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».
**** Кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською, угорською (за необхідності – й іншими мовами)
Директор департамент загальної середньої та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенк
Таблиця 12
до Типової освітньої програми
Навчальний план
закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу, національної меншини****
|
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
|||||
|
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|||
|
Мови і літератури |
Українська мова |
3,5 |
3,5 |
2,5 |
2 |
2 |
|
|
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
||
|
Іноземна мова |
3 |
2 |
2 |
2 |
2 |
||
|
Мова корінного народу, національної меншини |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
||
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
||
|
Суспільство –знавство |
Історія України |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
1,5 |
|
|
Всесвітня історія |
- |
1 |
1 |
1 |
1 |
||
|
Основи правознавства |
- |
- |
- |
- |
1 |
||
|
Мистецтво* |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
|
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
||
|
Мистецтво |
- |
- |
- |
1 |
1 |
||
|
Математика |
Математика |
4 |
4 |
- |
- |
- |
|
|
Алгебра |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
||
|
Геометрія |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
||
|
Природо-знавство |
Природознавство |
2 |
- |
- |
- |
- |
|
|
Біологія |
- |
2 |
2 |
2 |
2 |
||
|
Географія |
- |
2 |
2 |
2 |
1,5 |
||
|
Фізика |
- |
- |
2 |
2 |
3 |
||
|
Хімія |
- |
- |
1,5 |
2 |
2 |
||
|
Технології |
Трудове навчання |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
||
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Фізична культура** |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
||
|
Разом |
25,5+3 |
27,5+3 |
29+3 |
29,5+3 |
31+3 |
||
|
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
2,5 |
3,5 |
3 |
3,5 |
2 |
||
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
28 |
31 |
32 |
33 |
33 |
||
|
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
28+3 |
31+3 |
32+3 |
33+3 |
33+3 |
||
* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».
** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
*** В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».
**** Болгарської, вірменської, гагаузької, івриту, корейської, кримськотатарської, молдовської, німецької, новогрецької, польської, російської, румунської, словацької, угорської (за необхідності – й інших мов).
Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко