ЗВІТ за результатами самооцінювання Рокитненського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у 2020/2021 н.р.

№

з/п

Напрям

Рівень

Опис досягнень закладу освіти і потреб  у вдосконаленні освітньої діяльності  та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та  рівні оцінювання за вимогами

Високий

Достатній

Вимагає покращення

Низький

1.

Освітнє середовище

2,66

    Приміщення  Рокитненського  ЗЗСО  І-ІІІ  ступенів  –   введено                 в експлуатацію  в 1963 році та в цьому році  заснована восьмирічна загальноосвітня  школа, яка в 1968 реорганізована у повну загальноосвітню середню школу,а з січня 2021 року перейменовна на Рокитненський заклад загальної середньої освіти. Розташована в селі Рокитне  Чернівецького району Чернівецької області. 

     У навчальному закладі навчаються й виховуються 265 учнів  (проєктна  потужність  -  400): у  початковій  школі  –  81  учень,  у  базовій – 130 учнів, у старшій школі – 45 учнів, з середньою наповнюваністю  класів  -  16,    працюють 34 педагогічні  працівники.  Приміщення  закладу  є  нетиповим,  у  ньому  налічується  18  класів. Приміщення початкової школи налічує 4 класи. Школа не працює  за кабінетною   системою, але в наявності є такі кабінети оснащені матеріально-технічною базою: кабінет української мови, математики, історії, географії, іноземних мов. Освітній  процес  організований  в  одну  зміну. У  закладі  проведено мережу Інтернет.

    Територія  та  приміщення  чисті  й  охайні,  відсутні  колючі  дерева,  кущі,  гриби  та  рослини  з  отруйними  властивостями.  Територія  ділянки  закладу  частково  освітлюється  у  вечірній  час.  Огляд  території  щодо  її  безпечності  для  організації  освітнього процесу здійснюється щоденно. 

    Територія      закладу                 недоступна для несанкціонованого  заїзду транспорту. У приміщенні школи наявний пост чергового,  а  отже,  несанкціонований  доступ  сторонніх  осіб  до  навчальних  приміщень неможливий. 

    За сприяння  міської ради   матеріальна база школи      та                 кабінетів значно покращилася. 

    Частина шкільного двору  викладена бруківкою, що дозволило створити безпечний розвивальний простір та для 
проведення дозвілля дітей, але частина подвір’я є асфальтованою з  нерівною поверхнею. 

    Спостереження  за  освітнім  середовищем  показало,  що  в  закладі  освіти  забезпечується  комфортний  повітряно-тепловий  режим, належне           освітлення,                 прибирання приміщень.   Провітрювання  кабінетів  здійснюється  під  час  перерв  та  після  завершення  навчальних  занять.  Питний  режим  дотримується  кожним  учнем  індивідуально,  відповідно  до  вимог  здійснення  протиепідеміологічних  заходів.  Приміщення  прибрані.  У  школі   облаштовано  внутрішню  вбиральню,  яка  забезпечена  гарячою водою, милом, електричними рушниками.

    Санвузли      розділені,                 окремо  облаштовані вбиральні для дівчат, хлопців та вчителів.   

    У  закладі  освіти  не  вистачає  приміщень,  необхідних  для  якісної  реалізації  освітньої  програми  та  організації  освітнього  процесу, а саме класних кімнат, актової та спортивної зали. Навчальні  кабінети    школи  непрохідні.    Всі    кабінети  1-3  класів  мають  обладнання та засоби навчання                 для     формування ключових  компетентностей і наскрізних умінь учнів за вимогами НУШ, яке  практично  використовується.  Усі  вчителі  забезпечені  робочим  місцем. 

    За результатами анкетування, переважна більшість учнів та   батьків    високо оцінюють комфортність   умов    навчання:   облаштування території навколо школи (89% учнів,  90% батьків);  чистоту навчальних кабінетів (85%  учнів,  90% батьків); чистоту  туалетних кімнат (85% учнів,  75% батьків), чистоту їдальні (89%  учнів,  91%  батьків), температурний режим у школі (80% учнів, 80% батьків).  Така висока оцінка може бути обгрунтована змінами, які відбулися  в  закладі  освіти  впродовж  останніх  3   років.  Крім  добудови  внутрішніх  вбиралень,  було оснащено харчоблок вентиляційною системою та замінено газові котли.

     Велику  увагу  приділено  безпеці  перебування  в  закладі  освіти  учасників освітнього процесу.  Інструктажі з  працівниками  закладу  освіти  та  здобувачами  освіти  проводяться  систематично,  наявні  акти-дозволи на проведення занять у кабінетах,   записи в  журналах    інструктажів    з  ОПБЖ,  інструкції  з  охорони  праці,  безпеки  життєдіяльності,  пожежної  безпеки,  правил  поведінки  в  умовах  надзвичайних  ситуацій    затверджено  і  оприлюднено  в  навчальних   кабінетах. Усі працівники  пройшли навчання, про що  свідчать  підписи у журналі реєстрації  інструктажів.            

     За результатами анкетування, 100% педагогів відповіли,  що в закладі освіти регулярно проводяться навчання, інструктажі  з  охорони  праці,  безпеки  життєдіяльності,  пожежної  безпеки,  правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, інструктажі з  надання  домедичної  допомоги;   93%  учнів  відповіли,  що  учителі,   керівництво школи   регулярно інформують   їх   про   правила   охорони   праці,   безпеки   життєдіяльності,   пожежної  безпеки.

       У закладі освіти створено умови для формування культури  здорового    харчування  у  здобувачів  освіти.  В  їдальні  чисто  й  охайно,  сервірування  столів  відповідає  вимогам. Для всіх учасників  освітнього                 процесу доступне щоденне меню. Дотримано  санітарно- гігієнічні  умови на всіх етапах  реалізації  продукції.  Переважна  більшість  учасників  освітнього  процесу  задоволена  умовами харчування: 91 % опитаних батьків учнів; 93% учителів;  93% здобувачів освіти  відзначили, що харчування, яке пропонує  шкільна їдальня, є смачним і корисним.  

     Рокитненський ЗЗСО недостатньо  забезпечений   комп’ютерною технікою. Комп’ютери закладу освіти не достатньо  забезпечені    технічними  програмами та  інструментами  контролю  за                 безпечним користуванням мережею                 Інтернет, більшість  комп’ютерів   потребують оновлення. 

     Більшість  здобувачів  освіти  (86%)  та  їхніх  батьків  (67%)  поінформовані  закладом  освіти  щодо  безпечного  використання  мережі інтернет            та                 дотримуються загальноприйнятих правил  безпечного користування нею. За результатами анкетування    63,3  %  учнів      зазначають,  що  в  школі  їх  інформують    про  те,  як  безпечно користуватися інтернетом на тематичних заходах, а 20%  учнів  зазначають,  що  це  здійснюється  на  уроках  інформатики.  Батьки  зазначають  в  анкетах,  що  в  закладі  освіти  проводиться  робота з ними щодо безпечного використання мережі Інтернет та  щодо      попередження   кібербулінгу.

      У  закладі  освіти    проводиться  робота  з  адаптації  та  інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу та педагогічних  працівників до професійної                 діяльності.   

     За результатами  анкетування  щодо  адаптації  до  освітнього  процесу  77,1%  батьків  зазначають, що в учнів ніколи не виникало проблем з адаптацією,  22,9%    батьків  відповіли,  що    іноді  виникали.

     У  закладі  освіти  здійснюються  заходи  щодо  запобігання  будь-яким проявам дискримінації та булінгу: питання розглядалося  на           засіданнях педагогічної      ради, видано                 відповідні накази.  Розроблено,  затверджено  й  оприлюднено  на  сайті  закладу  план  заходів,   спрямованих на запобігання та протидію                 булінгу  (цькуванню), порядок реагування та процедура подання заяв щодо  випадків  булінгу.  Заходи  проводяться  регулярно  відповідно  до  визначеного   плану   роботи,   що   підтверджується   результатами  опитування       учнів,  їхніх  батьків  та  вчителів.  Педагогічному колективу школи вдалося  створити освітнє середовище, вільне від  будь-яких  форм  насильства  та  дискримінації.  У  закладі  освіти  панує  атмосфера  довіри  та  спільної  взаємодії  педагогів  i  учнів.  Випадки булінгу, насильства та дискримінації відсутні.  

      Зареєстрованих  випадків  булінгу  в  закладі  освіти  немає,  проте батьки та учні, які вважають, що потерпають від цькування, звертаються до класного керівника,  практичного  психолога,     соціального  педагога,    де    отримують  відповідну  підтримку та допомогу (про що також  свідчать   відповіді   учнів   та їхніх батьків). 

      Учні  освітнього  закладу  відповіли  в  анкетуванні,  що  їм  подобається  перебувати в школі і  вони почуваються  комфортно  83,3%.    Батьки  зазначають,  що  33,3%  учнів  йдуть  до  школи  в  піднесеному настрої, з радістю,  35,4% – здебільшого охоче,  27%  батьків зазначили, що їхні діти не проявляють особливих емоцій.

У  закладі  освіти  систематично (щоденно) здійснюється фіксація  та аналіз причин  відсутнсті здобувачів освіти на заняттях і   приймаються відповідні  рішення,  які  є  результативними.Учні  не  відвідують  заняття  виключно                через         поважні причини та/або через                хворобу,   ïx  чисельність незначна. 

     Щодо дотримання етичних  норм,  поваги  до  гідності,  прав  і  свобод  людини  через  правила  поведінки  учасників  освітнього  процесу  в  закладі  освіти,  за   результатами  анкетування,  83,3%  опитаних батьків ознайомлені і приймають  правила поведінки, що  діють  у  закладі;  10%  батьків  зазначають,  що нічого не знають про   правила  поведінки  в  школі . Педагоги  відповіли  в  анкетах,  що  84,2 %  учнів  дотримуються  розроблених  у  закладі  правил  поведінки,  15,8 %  учнів  ознайомлені  із  правилами  поведінки,  проте  не  завжди  їх дотримуються.  Водночас  правила  поведінки учнів  оприлюднені на вебсайті школи і оприлюднені на інформаційних  стендах.  Відсутні  документальні  підтвердження  про обговорення правил поведінки із здобувачами освіти та їхніми  батьками.

     У школі створені умови для інклюзивного навчання дітей з  особливими освітніми потребами:   розроблено           індивідуальні  програми  розвитку  дитини  та  індивідуальні  навчальні  плани;  створено  команду  психолого-педагогічного  супроводу  та  умови  для залучення асистентів вчителя до освітнього процесу, корекційу  спрямованість якого в тому числі    забезпечують практичний  психолог,  соціальний  педагог,  фахівці      інклюзивного  центру. У  закладі створений інклюзивний куточок. 

      В  інклюзивних  класах  асистенти  вчителя  надають  дитині  необхідну підтримку та допомогу,     створюють           сприятливу  психологічну  атмосферу  під  час  взаємодії  з учнем,  постійно  аналізують    результативність  своєї  роботи  та  вносять  відповідні  корективи. 

Водночас  існують потреби  у  вдосконаленні  освітнього  середовища закладу: 

       - потребує встановленя пандус;

   - потребує ремонту асфальтоване покриття подвір’я; 

       - необхідно завершити огорожу;

       - необхідна заміна електропроводки в початковій ланці

       - необхідно змінити перекриття даху школи; 

       - недостатнє    технічне  забезпечення  навчальних   кабінетів  (комп’ютер,  ноутбук),  що  створює  перешкоди  для  організації якісного, зокрема дистанційного,  освітнього процесу).    

      Рівні оцінювання за вимогами: 

    1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці  – достатній рівень;

    1.2.  Створення  освітнього  середовища,  вільного  від  будь-яких  форм насильства та дискримінації – достатній рівень; 

 1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до  навчання освітнього простору – вимагає покращення. 

2.

Система оцінювання здобувачів освіти

3

    Відповідно             до                      освітньої   програми,  що затверджена  директором закладу та оприлюднена на сайті школи, педагогічний  колектив                      закладу     освіти                      у своїй діяльності                      керується  нормативними документами,                          передбаченими                      чинним  законодавством.      Критерії  оцінювання    оприлюднені  на  сайті  закладу  освіти, є  на  класних куточках у  кабінетах,  в  календарно-тематичному плануванні вчителів є частково. 

       Зі слів педагогів, у закладі освіти застосовуються критерії  оцінювання,  затверджені  МОН , 84,2% педагогічних  працівників  зазначили,   що                      інформують здобувачів освіти     про критерії  оцінювання  на  початку  навчального  року,  52,6 %  –  пояснюють  здобувачам  освіти  критерії  оцінювання  перед  вивченням  нової  теми.  Зазначене питання розглядалося на засіданнях методичних  формувань, педагогічної ради та відображено в наказах з основної  діяльності закладу освіти тощо.

       Результати анкетування педагогічних працівників свідчать,  що 100% педагогів використовують виключно критерії оцінювання  МОН України, Жоден  педагог  не  розробляє  власних  критеріїв,  зокрема  й  з  дітьми.    За  результатами опитування, майже                      3,7% батьків                      не  отримують інформацію про критерії, правила і процедури  оцінювання навчальних досягнень учнів.  

       Більшість  здобувачів  освіти  (53,3%)  отримують  інформацію  про  критерії, правила та процедури оцінювання  їхніх  результатів  навчання  від  педагогічних  працівників,  як  правило,  на  початку  навчального  року, семестру  та на першому  уроці  вивчення  теми.  Під  час  опитування  40  %  учнів  зазначили,  що  вчителі  ще  до  початку  оцінювання  завжди  пояснюють  вимоги  до  результатів  навчання;  33,3%  здобувачів  освіти  відзначили,  що  в  переважній  більшості  отримують    аргументацію  щодо  виставленого  балу  на  своє прохання, (57,9%) педагогів застосовують у своїй практиці формувальне оцінювання, (36,8%) самооцінювання       учнями, (10,5%)           взаємне  оцінювання             учнями,  52,6%           інформують про       критерії перед  вивченням  кожної  теми.  Результати  самоаналізу  уроків  учителів  школи  продемонстрували,  що  педагоги  потребують  методичної допомоги щодо             впровадження системи             формувального  оцінювання  як  у  початковій  школі,  так  і  в  базовій  та  старшій.  Переважна  більшість  учителів,    за  результатами  анкетування,  використовує лише підсумкове та поточне оцінювання (89,5% і 78,9%  відповідно). Самооцінювання  та  взаємооцінювання  здобувачів  освіти  під час занять організовують не всі вчителі. Як наслідок – учень не в  змозі  об’єктивно  оцінити  свою  діяльність,  хоча  56,7%  опитаних  здобувачів освіти вважають оцінювання їхніх результатів навчання  в закладі освіти справедливим і об’єктивним, але є й учні, які вважають, що їх не оцінюють справедливо (10 %).

      Спостереження за навчальними заняттями також показало,  що учні звикли до доброзичливої атмосфери в класі, не бояться  помилитися,  ставлять  питання  вчителю  для  уточнення  завдань.  Під час      проведення навчальних    занять  більшість учителів  надають  учням  час  на  обдумування  відповіді,  супроводжують  відповіді учнів уточнювальними запитаннями,             забезпечують  зворотний  зв’язок  щодо  якості  виконання/виконаного  завдання,  відзначають  досягнення  учнів  та  підтримують  у  них  бажання  навчатися, що підтверджується результатами опитування   здобувачів     освіти.             Здобувачі       освіти усвідомлюють, що  оцінювання             відбувається з метою відстеження   їхнього  індивідуального  прогресу  (20%)  та  для  визначення  рівня  знань,  умінь  і  навичок  (56,7%).  Водночас    здобувачі  освіти  пов’язують  результати свого навчання        з ефективністю своєї   праці   та  наполегливістю (67,7%).

     Результати, отримані шляхом анкетування, мають часткові  розбіжності  із  фактично  продемонстрованими:    під  час  уроків  відбувається           перевірка       виконання домашнього завдання,        не  оцінюється  робота школярів, частина учнів не виконує домашніх  завдань,  лише  третина  педагогів  добирають  домашнє  завдання,  спрямоване  на оволодіння          ключовими компетентностями,  озвучують  критерії  його  оцінювання.  Менше  половини  вчителів  спрямовують оцінювання навчальних досягнень на індивідуальний  поступ учня та дають здобувачам освіти можливість  вибору рівня  складності  навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності,  це стосується й організації домашньої    самостійної           роботи.  Навчальні проєкти як індивідуальні завдання  виконуються. 

      Потребує вдосконалення  процедура застосування внутрішнього моніторингу та використання його результатів  для  забезпечення    якості  освіти.    Перспективним  планом  роботи  школи  передбачено  системний  моніторинг  рівня  навчальних  досягнень   учнів   з           усіх   предметів.      Вивчення   документації  свідчить про           те, що моніторинги           навчальних    досягнень  здобувачів  освіти  проводились.  Результати  моніторингів  та  їх  аналіз  зафіксовані в документації,  приймалися рішення щодо їх  коригування, накази із зазначеного питання  видавалися. Та все ж  аналіз           ефективності прийнятих           рішень            за підсумками  моніторингу           результатів    навчання здобувачів    освіти    здійснюється  частково.  Крім  того,  під  час  прийняття  рішень  за  підсумками проведеного моніторингу вчителям не пропонувалося  переглянути існуючі підходи до системи оцінювання навчальних  досягнень учнів; у наданих матеріалах за підсумками моніторингу  (довідках, звітах та висновках) не завжди визначаються тенденції,  що  склалися  в системі  оцінювання  навчальних досягнень  учнів,  недостатньо аналізуються причини та фактори впливу на отримані   результати,  наслідком  чого  є  те,  що  більшість  рекомендацій  учителям не є адресними та мають надто загальний характер. 

Під час вивчення стану викладання предметів увага якості  процесу оцінювання навчальних досягнень учнів   приділяється ,    наголошується  на  необхідності  дотримання  кожним  учителем   критеріїв оцінювання. 

Результати     анкетування                       учасників освітнього    процесу  (загалом  позитивні)  виявляють  розуміння  педагогами,  учнями,  батьками      значення                       системи оцінювання (мотиваційної,  розвивальної,  діагностичної,  коригуючої,  управлінської  ролі)  для забезпечення якості освітньої діяльності. 

Рівні оцінювання за вимогами: 

2.1.  Наявність  відкритої,  прозорої  і  зрозумілої  для  здобувачів  освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень – достатній  рівень; 

2.2.   Застосування          внутрішнього моніторингу, що    передбачає  систематичне  відстеження  та  коригування  результатів  навчання  кожного здобувача освіти – достатній рівень; 

2.3. Спрямованість    системи                        оцінювання на формування у здобувачів освіти  відповідальності  за  результати  свого  навчання,  здатності до самооцінювання – достатній рівень. 

3.

Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти

2,5

     У  Рокитненському  ЗЗСО   І-ІІІ  ступенів  працює  34  педагогічні працівники.

     Педагогічна  діяльність  педагогічних  працівників  закладу  освіти  включає  планування  педагогічними  працівниками  своєї  діяльності,  підвищення професійного рівня і професійної  майстерності, налагодження співпраці зі здобувачами освіти,  їхніми батьками та працівниками закладу,    організацію педагогічної  діяльності  на  засадах  академічної  доброчесності.  Водночас педагогічна діяльність потребує значного вдосконалення  у питаннях використання сучасних освітніх підходів до організації  освітнього  процесу з      метою формування ключових  компетентностей  здобувачів  освіти  та  їх  навчання  на  засадах  академічної доброчесності.  

     Педагогічний колектив закладу освіти планує свою професійну роботу відповідно до календарно-тематичного  планування, що відповідає рекомендаціям МОН України, освітній  програмі закладу. За результатами опитування 89,5% педагогів під  час розроблення календарно-тематичного планування  використовують  навчальні  програми, затверджені  МОН  України;  зразки,  що  пропонуються  фаховими  виданнями 26,3% та  розробки  з  Інтернету  –  68,4%;  досвід,  запозичений  у  колег,  –  10,5%;  спільну  роботу з колегами 10,5% та власний досвід  – 36,8%.  Не всі вчителі  аналізують  результативність  календарно-тематичного  планування  та не враховують результати аналізу при подальшому плануванні  роботи:  7  із  19  педагогів  планують  свою  діяльність  на  основі  власного досвіду, менше половини враховують її результативність. 

     Під  час  навчальних  занять  учні  були  активні,  відповідали  на питання, співпрацювали між собою; але не було освітньою діяльністю охоплюються всіх учнів. Проте частина учнів  не  вміють  швидко  налаштуватися  до  зміни  форм  роботи,  не  можуть самостійно організовуватися для роботи в групі.   

     Учителі   забезпечують формування та/або реалізацію  індивідуальних освітніх                   траєкторій для здобувачів освіти            з  особливими освітніми потребами                   та через проведення  індивідуальних занять, визначених навчальними планами для учнів  початкової школи за рахунок варіативної частини.    Анкетування  виявило,  що  47,4%    педагогічних  працівників  створюють  та  поширюють  власні  освітні  ресурси  на  освітніх  онлайн-платформах. Усі вчителі використовують ІКТ в освітньому  процесі. Виходячи з останніх змін і карантинних вимог, усі вчителі  працювали дистанційно, використовуючи  різні інтернет-  платформи.  Більшість  педагогічних  працівників  використовує  наявне в кабінетах обладнання та засоби навчання для активізації  навчально-пізнавальної діяльності учнів, при цьому частина  вчителів користуються  власними  ноутбуками  та  застосовують  можливості  мобільних  гаджетів  для  впровадження  в  освітній  процес технологій дистанційного навчання. 

      Згідно  з  опитуванням,  з  метою  розвитку  професійних  компетентностей усі педагоги вчасно проходять курси  підвищення кваліфікації.   

    Обираючи теми для професійного  зростання, найбільше звертають увагу на використання в  освітньому  процесі  можливостей  інформаційно-комунікаційних  технологій  (63,3%),  методичним  аспектам  викладання  навчальних  предметів (68,8 %) та психологічним особливостям роботи з  учнями  (26,3%). 

      Серед     форм                   організації                   підвищення кваліфікації, які  обираються вчителями, найбільш                   поширеними є  курси при  ІППОЧО – 89,5%, методичні семінари відвідують 15,8%, самоосвітою  займаються  78,9%,  учасниками  тренінгів,  майстер-класів,  онлайн- курсів  є  84,2%  педагогів. Є  документальні  підтвердження  участі  вчителів  у  зазначених  заходах  –  свідоцтва    та  сертифікати, вебінари – 89,5 %.      У  щорічному плані підвищення кваліфікації педагогічних  працівників  наявні  записи  щодо  індивідуального  плану  кожного  педагога, в якому зазначено проходження підвищення кваліфікації   на  курсах  ІППОЧО,  а  також  інших  суб’єктів  надання  послуг  з  підвищення кваліфікації. Питання підвищення професійної  майстерності педагогічних працівників    висвітлено    в  рішеннях  педагогічної ради,  в наказах з основної діяльності.     40% здобувачів освіти вважає, що їхня думка має значення  (вислуховується, враховується) в освітньому процесі, 38% вважає,  що враховується              з окремих    предметів.

       За       результатами  спостережень                  за навчальними  заняттями,                   близько половини  педагогічних  працівників  школи  використовують  форми  роботи,  спрямовані  на  формування  партнерських  взаємин  зі  здобувачами  освіти.  Більшість  педагогів  дає  можливість  здобувачам  освіти  висловлювати власні думки, налагодження партнерських стосунків  відбувається  послідовно, із застосуванням особистісно-орієнтованого підходу.     

      У  закладі  освіти  учнівське  самоврядування  діє    на  рівні  класу, школи, налагоджена співпраця   закладу   з   батьками  здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, оскільки  заходи  за  участю  батьків    плануються.  Співпраця  відбувається  у  різноманітних  формах, що сприяє налагодженню  партнерських  взаємин    між педагогами закладу                   освіти та  батьками. За результатами опитування, комунікація педагогів із батьками учнів  налагоджена  загалом  через  проведення  батьківських  зборів  (97,5%  опитаних  батьків)    та  100%  через  індивідуальне  спілкування  з   батьками.  73%  педагогів  вважають,  що  в  закладі  створено  всі  умови для співпраці, 21,1% – що співпраця між педагогами закладу є  ситуативною,   87,6%   опитаних   батьків   зазначили,   що   педагоги  забезпечують з ними зворотний зв’язок. У розв’язанні проблемних  ситуацій   батьки найбільше очікують на допомогу   класного  керівника  (100%  батьків),  директора  (20,8%),  педагогів  (14,6%).  97,9 %  батьків  під  час  опитування  засвідчили,  що  вони  отримують  інформацію про організацію освітнього процесу виключно під час  батьківських зборів.

        У закладі освіти є    системна                   робота щодо надання методичної підтримки педагогічним працівникам. Наявні  методичні  формування,  діяльність  яких  здійснюється  у  формі  засідань, методичних фотосесій, марафонів, портфоліо успіху. План роботи  методичних  формувань  вчителів  складено,  у  закладі  є  п’ять  методичних формувань. У закладі освіти створена і функціонує методична  рада.  Методичні  формування діють  на  систематичній  основі,  здійснюється методична підтримка    молодих педагогів,  наставництво,  практика  взаємонавчання,  вивчення  і  поширення  передового педагогічного досвіду, форм професійної  співпраці.  Усі  педагоги  вважають,  що  психологічний  клімат  закладу  освіти сприяє співпраці педагогів.   Педагогічні  працівники    в  ході  опитування  зазначили:  проводять  бесіди  щодо  дотримання  академічної  доброчесності , дають завдання, які унеможливлюють  порушення принципів академічної                   доброчесності .                    

Рівні оцінювання за вимогами: 

3.1.  Ефективність  планування  педагогічними  працівниками  своєї  діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації  освітнього                          процесу       з                          метою формування                          ключових  компетентностей здобувачів освіти – достатній рівень; 

3.2.   Постійне   підвищення          професійного рівня і педагогічної  майстерності педагогічних працівників – достатній рівень; 

3.3.  Налагодження  співпраці  зі  здобувачами  освіти,  їх  батьками,  працівниками закладу освіти – вимагає покращення ;             

3.4.  Організація  педагогічної  діяльності  та  навчання  здобувачів  освіти на засадах академічної доброчесності – вимагає покращення. 

4.

Управлінські процеси

2,5

    Директором закладу  закладено основи стратегічного  планування розвитку закладу освіти. У Стратегії розвитку закладу  освіти, затвердженій засновником, визначені місія, мета та  завдання діяльності школи на кожен рік.  

    У  школі  забезпечено  дотримання  принципу  колегіальності  при прийнятті ключових для життя закладу управлінських рішень.  Як свідчать результати опитування вчителів, до процесу створення  стратегії розвитку закладу освіти були залучені 57,9% педагогічних  працівників; до розроблення річного плану роботи школи — 47,4%.  Лідери                  учнівського самоврядування            також                  щорічно вносять  пропозиції                     до                  плану роботи школи,                  переважно   ініціюють  проведення різноманітних спортивних змагань,  екологічних та культурно-просвітницьких акцій та акцій милосердя. 

     Зміст річного плану роботи закладу освіти фіксує поточні  завдання, реалізує стратегію його розвитку та передбачає  проведення аналізу стану виконання стратегічних цілей діяльності  школи.         

     Діяльність  педагогічної  ради  спрямовується  на  реалізацію  річного  плану  роботи.  Розглядаються  питання,  які  пов’язані  зі  стратегією розвитку                  закладу освіти, розбудовою внутрішньої  системи забезпечення якості освіти, щодо професійного розвитку  педагогів,  роботи  з  обдарованими  учнями,  шляхи  підвищення  якості інклюзивного навчання, реалізації антибулінгової політики  закладу освіти, використання можливостей створеного середовища  для забезпечення якісного освітнього процесу. Водночас, згідно з  опитуванням, переважна більшість (97%) педагогічних працівників  відзначили, що педагогічна рада закладу освіти                  функціонує  системно  й  ефективно,  на  ній  розглядаються  важливі  питання  діяльності закладу, рішення приймаються колегіально i демократично.  Разом  з  тим  потребує  пожвавлення  активності  у  педагогічних працівників під час прийняття рішень.  

      Стан виконання річного плану роботи школи розглядається   на  педагогічній  раді.  На  нарадах  при  директорові  здійснюється  конструктивний  аналіз  роботи  ЗЗСО,  визначаються  проблеми,  даються  чіткі  адресні  доручення,  встановлюються  терміни  ïx  виконання,  аналізується  ефективність  прийнятих  управлінських  рішень з питань виконання плану роботи закладу. 

      Заклад  освіти  перебуває  на  етапі  розробки  внутрішньої системи             забезпечення якості             освіти і             самооцінювання             раніше не  здійснював.

     Керівництво   закладу   вивчає   стан   матеріально-технічної  бази і в Стратегії  розвитку визначений  план дій   щодо її  покращення.  Керівництво  закладу  освіти  звертається  з  письмовими та усними  клопотаннями     до засновника                         щодо                  покращення матеріально- технічної бази, вживає заходів щодо створення умов для діяльності  закладу освіти: засновником упродовж                  останніх трьох років  профінансовано  і  проведено  заміну газових котлів, встановлення вентиляційної системи в харчоблоці, ремонт внутрішніх вбиралень.

      Директор  активно  працює  над  створенням  належних  умов  діяльності  закладу:  залучає  ініціативних  батьків,  спонсорів  до  ремонтних робіт.  Переважна                  більшість учасників освітнього процесу  задоволена  загальним  психологічним  кліматом    закладу  освіти.  Сприятливу психологічну атмосферу в закладі освіти підтверджено                  опитуванням педагогічних працівників: те, що  керівництво  закладу  освіти  відкрите  для  спілкування  вважають  84,2 % учителів, про співпрацю та наявність зворотного зв’язку між  керівництвом  закладу  та  педагогічними  працівниками  засвідчили  16  з  19 опитаних  працівників ,  педагогічні  працівники  можуть  без  побоювань  висловлювати  власну  думку,  навіть  якщо  вона  не   збігається  з  позицією  керівництва  (82%  –  так;  50%  -  переважно  так); розбіжності, які виникли між педагогічними працівниками та  керівництвом школи, вирішуються конструктивно.

      Керівництво  закладу  освіти  сприяє  створенню  в  школі  відносин довіри, прозорості та дотримання етичних норм, про що  свідчать результати опитування                  учнів: більшість із них  зазначають, що їм подобається та дуже подобається перебувати в  школі (80%). Більшість батьків здобувачів освіти вважають, що в  школі  немає  упередженого  ставлення  до  їхніх  дітей    як  з  боку  педагогів, так i керівництва школи.  

      Результати                  опитування батьків учнів        показали,      що  більшість  із  них  (87,6%)  завжди  та/або  переважно  мають  змогу  поспілкуватися  з  керівництвом  закладу,  а  у  разі  виникнення  проблемних  ситуацій  найчастіше  батьки  звертаються  до  класних  керівників 100% ,  що  свідчить  про  локальність  проблем.

      Керівництво  закладу  освіти  доступне  для  спілкування  з  учасниками освітнього процесу, представниками місцевої громади,  в тому числі завдяки використанню сучасних засобів комунікації.  Під          час                  опитування щодо                  можливості                  поспілкуватися з  керівництвом   закладу   освіти   і   досягти   взаєморозуміння   87,6%  батьків     дали ствердну                  відповідь;     майже                  усі                 учні (87,6%)  засвідчили, що керівництво закладу освіти доступне та відкрите до  спілкування, керівництво розглядає звернення та ухвалює рішення.

     Лідери учнівського самоврядування впевнені в тому, що директор  закладу  завжди  відкритий  до  спілкування  з  ними  i  готовий  долучитися до вирішення всіх питань i пропозицій, що надходять  від учнів школи. 

      У закладі налагоджена  комунікація між усіма учасниками  освітнього процесу: під час опитування батьки зазначили, що вони  отримують  інформацію  про  діяльність  закладу  від класного керівника – 66,7%, із соціальних мереж –  22,9%.     

       Керівництво           закладу                  освіти,  вчасно  розглядає  усні  звернення  учасників  освітнього  процесу та вживає відповідних заходів реагування.  

        Заклад  освіти  має  власний  сайт,  його  інформаційне  наповнення завжди достатньо ілюструє діяльність школи. 

       У  закладі  освіти  штат  укомплектовано,  вакантні  посади  відсутні. Усі педагогічні працівники працюють за фахом. Штатний  розпис  закладу  освіти  відповідає  Типовим  штатним  нормативам  закладів  загальної  середньої  освіти,  відсутні  запити  керівника  до  засновника щодо приведення штатних розписів у відповідність до  вимог законодавства.   

       Керівництво           закладу                  освіти           мотивує педагогічних  працівників                  до підвищення якості                  освітньої      діяльності,  саморозвитку, здійснення інноваційної                                  освітньої діяльності,  застосовуючи  заходи  морального   заохочення,  що  підтверджено відповідними наказами про преміювання. 

      Заклад  освіти    створює  умови  (про  що  свідчать  відповіді  вчителів               (94,7%)  й      не перешкоджає (57,9%) постійному  підвищенню кваліфікації,                              позачергової атестації, добровільній  сертифікації педагогічних працівників  (план    підвищення  кваліфікації  укладено з урахуванням пропозицій  педагогічних  працівників). У зв'язку з накопичувальною системою годин для підвищення кваліфікації, працівники школи постійно проходять курси підвищення кваліфікації (формально/неформально). Більше половини  педагогічних працівників вважають, що керівництво        закладу  освіти  сприяє  їхньому  професійному  розвиткові,  водночас  42,1%  педагогічних  працівників  зазначили,  що  недостатня  матеріально-технічна база перешкоджає їхньому професійному розвитку. Керівництво  школи  вживає  заходів  щодо  створення  умов  для  реалізації  прав  і  обов’язків  учасників  освітнього  процесу,  зокрема 81,3% батьків, 57,9% педагогів, 77,3% учнів стверджують, що  їхні  права  як  учасників  освітнього  процесу  в  закладі  освіти  не  порушуються.                              У   журналі                              реєстрації вхідної документації                 та  звернень громадян відсутні записи про порушення прав учасників  освітнього процесу.   

      За  результатами опитування учнів з’ясувалося, що вони  брали участь  у розробленні освітньої програми (визначення тематики гуртків – 6,7%), проте недостатньо залучені до розроблення  стратегії                              розвитку закладу освіти,                  річного                              плану роботи та  Положення  про  внутрішню  систему  забезпечення  якості  освіти.  Учні  постійно  беруть  участь  в  ініціативах  (заходах,  проєктах,  подіях тощо), які спрямовані на сталий розвиток закладу та участь  у житті місцевої громади. 

       Керівництво       закладу                              підтримує конструктивні освітні  ініціативи  учасників освітнього процесу. Опитування щодо  громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу,  їхньої участі в житті місцевої громади свідчать, що  97% педагогів  позитивно  оцінюють  діяльність    керівництва  щодо  підтримки  ініціативи педагогічних працівників у розвитку закладу і місцевої  громади,  60%  учнів  стверджують,  що  брали  участь  в  екскурсіях,  майстер-класах, проєктах та різних заходах із власної ініціативи. 

       Розклад  навчальних  занять    враховує  вікові  особливості  здобувачів           освіти та санітарно-гігієнічні вимоги.    Під час  опитування    77%  учнів  відповіли,  що  їх  задовольняє  розклад  занять,  95%  батьків  загалом  задоволені  організацією  освітнього  процесу в школі. 

        У  закладі  освіти  розроблено  та  затверджено  директором  Положення  про  академічну  доброчесність,  проте  не  передбачені  механізми  її забезпечення.  Під  час  опитування  щодо  дотримання  академічної  доброчесності  більшість  здобувачів  освіти  (80%)  та  педагогічних працівників зазначили, що вони проінформовані про  необхідність дотримання академічної доброчесності,    проте документальні  підтвердження    системи  роботи  щодо  дотримання  академічної доброчесності учасниками освітнього                              процесу  відсутні.  

У  питанні  ставлення  до  корупції  63,3%  здобувачів  освіти  зазначили, що отримують інформацію про негативне ставлення до  корупції під час уроків, 40% – під час позаурочних заходів, через  бесіди  – 53,3%,  30% – через електронні ресурси. Більшість (100%)  педагогічних  працівників  зазначила,  що  заходи,  спрямовані  на  формування  негативного  ставлення  до  корупції,  проводяться  з  усіма учасниками освітнього процесу.  

Потребує   вдосконалення   ведення   ділової   документації:  доведення  розпорядчих  документів  до  відома   працівників  (із  наказами  директора  про  охорону  праці,  безпеку  життєдіяльності   не всі працівники закладу  ознайомлені). 

Рівні оцінювання за вимогами:

4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності   закладу,  моніторинг  виконання  поставлених  цілей  і  завдань  –  достатній рівень; 

4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних  норм – вимагає покращення; 

4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей  для  професійного  розвитку  педагогічних  працівників  –  достатній рівень; 

4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму,  прийняття           управлінських рішень           на        основі конструктивної  співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з  місцевою громадою –– вимагає покращення;   ; 

4.5.  Формування  та  забезпечення  реалізації  політики  академічної  доброчесності – – вимагає покращення;