Новини проекту
Новий навчальний рік!
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!

Підлітковий» виклик для батьків: поради у спілкуванні з дитиною!

Дата: 3 березня 2021 о 22:52, Оновлено 11 листопада 2022 о 23:09

Підлітковий» виклик для батьків: поради у спілкуванні з дитиною! 

   Спілкування з підлітками - це майстерність. Аби трохи полегшити шлях до цієї мети, 
ми наводимо 5 порад від Шельжі Сен (Shelja Sen), психолога з 25-річним досвідом 
роботи з дітьми та їхніми батьками, які – хоч і виглядають простими – можуть, за 
її словами, сильно покращити стосунки в сім’ї. 

1. Уникайте слів «Давай поговоримо». 
Так, це здається найприроднішим способом почати розмову. Але коли ми підходимо з 
«Давай поговоримо» до наших підлітків, в їхніх головах лунають тривожні дзвони і 
вони готуються до рішучої оборони. Погодьтеся, за таких умов важко домогтися від 
розмови продуктивності.  Замість цього можна «покрутитися» навколо них – цілком 
спокійно та невибагливо. Наприклад, можна вмоститися з книжкою біля дитини чи в 
її кімнаті. Скоріше за все, саме вона сама почне розмову. Словом, шукайте вікно 
спілкування: воно може відкритися, коли ви відвозите дитину в гості до друга, 
працюєте на кухні чи просто вичісуєте вашого собаку. 

2. Питайте, а не розповідайте. 
Ми так переживаємо за наших дітей і хочемо їм допомогти, що постійно розповідаємо, 
як саме вони повинні говорити, поводитися та діяти. Але набагато важливіше й 
ефективніше питати їх. Наведемо простий приклад. «Тобі треба вчитися! Я бачу, що 
ти взагалі не займаєшся!» – саме так ми часто хочемо  сказати. Та ефективніше 
спокійно запитати, як там справи з підготовкою до іспитів. Зазвичай, коли ви 
кажете підлітку, що робити, він відступає і зачиняється. Але коли ви питаєте – 
спокійно й дійсно зацікавлено – ви даєте підлітку зрозуміти, що поважаєте його, його 
здатність робити вибір та ухвалювати рішення, його особистість.   

3. Співпереживати, а не гніватися. 
Це може бути дуже важким завданням. Наприклад, вже перед самим іспитом чи 
контрольною ваша дитина каже, що не готова та боїться, що провалить контроль. 
Ваша негайна реакція може – а скоріше за все і буде – полягати в тому, щоб сердитися 
і докоряти їй. «Я казав тобі, що готуватися треба було наполегливіше!». Проте, їй 
потрібно співпереживати. Спробуйте сказати щось на кшталт «Не легко це все 
для тебе, так?». Не варто думати, що так ви тільки розбестите дитину та заохотите її 
бажання лінуватися. Просто коли ми демонструємо щире співпереживання, підліток 
не почне соромитися чи засуджувати себе. А отже – зможе відкриватися нам. 

4. Використовуйте підхід «ти – я – ми», коли з чимось незгодні. 
Звичайно, в кожній сім’ї бувають конфлікти. Тут немає ані тайні, ані новини. Але ви 
можете навчити свою дитину – і себе самих – співпраці, разом побудувавши розмову 
за таким принципом: 

  Я уважно слухаю тебе і розумію твою позицію (навіть якщо я з цим не згоден) 
  Я ділюся з тобою своєю думкою – тобто, батьківською позицією (навіть якщо 
ти не згоден з цим) 
  Ми разом розбираємо ситуацію 
Наприклад, ви стурбовані тим, скільки часу ваша дитина приділяє комп’ютеру, 
телефону та іншим гаджетам. Ну, добре. Ви не просто стурбовані, а вже злі.  Але 
замість того, щоб напасти на неї з лекцією, спочатку запитайте: «Чи можемо ми 
говорити про те, що відбувається тут?».  Вислухайте дитину, покажіть їй свою 
повагу, дайте пояснити свою думку.  А потім поясніть свою позицію. Чому її 
поведінка засмучує вас? Який вплив ви бачите у її діях? Зробіть це настільки спокійно, 
наскільки це можливо. Нарешті, ви вже разом повинні обговорити рішення: що, коли і 
скільки. 

5. Зірвалися? Вибачайтеся. 
Всі батьки роблять помилки у спілкуванні з дітьми. А з підлітками –  особливо. Бо ж 
вони є справжніми фахівцями у пошуку і натисканні наших «емоційних кнопок». 
Якщо ми сказала шось, про ще тепер шкодуємо – добре просто вибачитися. «Мені 
шкода, що я все так вийшло. Що я  можу зробити, аби запобігти цьому в 
майбутньому?» Ви самі здивуєтеся тому, як підлітки можуть пробачати та йти на 
контакт, якщо ви на їхній стороні. 
Пам’ятайте: підліток у змозі думати логічно, і він зробить правильні висновки. 
Поверніться обличчям до своєї дитини, і хай вам щастить! 

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.